Luxury-ринок

Luxury-ринок на сьогодні набув значних змін. Клієнти навчилися міксувати дорогі бренди з мас-маркетом, а внаслідок цього змінився принцип і основний концепт ринку в усьому світі. Змін набув не тільки західний ринок, але й вітчизняний.

McKinsey & Co та Conde Nast провело велике дослідження, на основі якого визначилися зовсім нові, не типові тренди на ринку luxury, які створили чітке розмежування між віковими групами людей: покоління Х (від 30 до 50 років) та мілленіали (молодше 30 років). Дослідження виявили суттєві зміни, які відбулися у потребах покупців-мілленіалів. Мистецтво й культура відійшли на другий план, так само й попит на авто і подорожі, тоді як значно зросла цікавість саме до іноземних селебріті. Також важливим стимулом для придбання предметів luxury-ринку стали сімейні події, тому що молодь прагне одразу висвітлювати все у соцмережах, аби відповідати «вимогам» нав’язаних стереотипів агресивного маркетингу. Адже саме такий маркетинг стає рушійною силою для залучення відомих особистостей, які потім стають носіями хворобливої залежності від брендів.

Сьогодні споживання стало найголовнішою метою і чи не єдиним способом заявити про свою успішність і значимість у соцмережах.

Дослідження «Математика luxury-ринку в Росії» було проведено McKinsey & Co і видавничою групою Conde Nast разом з онлайн-рітейлером Farfetch і дата-провайдером Double Data. В цьому дослідженні вперше застосовано технології big data для аналізу ринкової поведінки в такому великому масштабі. Автори опитували значну кількість людей у соцмережах, досліджували відкриті дані 1,8 млн користувачів Facebook’у,  а також вели переговори щодо luxury-брендів, використовуючи інформацію покупців Farfetch’у.

Результати вивчення сформованої сукупності даних (вона обмежена двома секторами великого luxury-ринку в Росії -- це групи fashion, jewellery/whatches і 200 брендів з вартістю понад $ 500 за одиницю) демонструє  можливості big data для галузей, а також фіксує зміни споживчої поведінки.

 

Ключовою проблемою для luxury-індустрії є збільшення на ринку кількості мілленіалів. За результатами дослідження, онлайн-канали продажу наявних брендів досягають 24% реальних споживачів-мілленіалів і 43% покоління X. Водночас лише 37% брендів планують розвивати онлайн-продаж, а для 82% споживачів онлайн-магазини є головним каналом отримання інформації про товари цих марок. 85% опитаних очікують зростання індустрії до 2021 року, і лише 14% споживачів мають намір збільшити витрати на цьому ринку.

Головна відмінність мілленіалів від покоління X в інтернеті  -- це явно виражена орієнтація молоді на соцмережі та присутність брендів саме там.

56% обговорюють люксові марки в мережі -- молодше 30 років, для покоління X не є важливим наявність каналів у соцмережах. Мілленіали менше цікавляться культурою, ніж поколіня Х, а також їм властивий радикально менший інтерес до подорожей. Крім того, дослідження несподівано засвідчило суттєво більший інтерес у жінок, ніж у чоловіків, обох груп до музики (в 1,7 раза), а також надзвичайно великий (втричі більший порівняно з поколінням X) інтерес мілленіалів-жінок до індустрії моди та краси. Типовим сьогодні є зростання інтересу до комп'ютерних ігор і зарубіжних серіалів, підтверджено загальне падіння інтересу до автобрендів, особливо помітне серед чоловіків.

Мотивація купівель на luxury-ринку також вражає. Для покоління Х завжди важливою є якість товару, країна виробника, її історія. Мілленіали ж роблять вибір на користь популярних трендів серед іноземних селебріті й часто обирають річ, спираючись на думку когось із друзів або людей з близького оточення. Значний вплив на молодь мають також відомі блогери. А причиною купівель найчастіше стають дні народження, весілля тощо, тобто особисті заходи, тоді як для покоління Х все навпаки. Для них так само, як і для покоління X, важлива якість товару: для понад 90% мілленіалів це головний критерій. Тимчасом 90% галузевих експертів упевнені, що для них це не так важливо.

 

 

 

В Україні важливим фактором відбору стала цінова політика. Через постійні стрибки курсу валют ринок зазнає неабияких втрат. Через це безліч власників бутиків намагаються стримати підвищення цін, «заморожуючи» курс за старим співвідношенням, аби втримати клієнтів.

Майже 40 % споживачів здійснюють купівлі в інтернеті і практично всі наголошують на тому, що такі придбання відбуваються завдяки рекламним відеороликам.

Дані досліджень Сonsumer Вarometer with Google

країна

Користувачі

інтернету

Щоденні

користувачі

Користувачі

смартфонів

США

86%

74%

78%

Росія

74%

63%

61%

Україна

66%

48%

41%

Нігерія

63%

34%

56%

 

 

 

Українські експерти відзначають особливі риси клієнток українського luxury-ринку такими чинниками:
-
- загалом це молоді жінки, котрі цікавляться модою й сучасними тенденціями в них
-
- ці жінки заробляють у середньому від 15 до 20 тисяч гривень
-
- не бояться експериментувати


Сучасна ж проблематика саме українського luxury-ринку
полягає в обізнаності та вибагливості клієнтури. А українські бутики підвищують ціни, не дбаючи про розширення асортименту.
В бутиках з всесвітньо відомими іменами Armani, Dsquared, Moschino та ін. в Києві ви не знайдете великого розмаїття або останньої колекції. В епоху інтернету та подорожей клієнтура досвідчена і надає перевагу шопінгу за кордоном.



Про вітчизняні бренди годі й казати. «Online-магазин не мав великого успіху» -- розповідає історію свого бренду Юрій Стернат, дизайнер сучасного етнічного бренду «Sternat»: «Погіршення ситуації з малим бізнесом в Україні відбувається щорічно. В 95-му році мій бренд почувався набагато ліпше, два роки тому значно гірше, ніж у 95-му, але все ж краще, ніж тепер. Податки зросли у 5 разів, це, звичайно, не прикрашає ситуації з продажами. Моя порада всім, хто хоче все ж таки запустити власну online-крамничку, наймати на роботу професійного менеджера з просування в інтернеті».