Марина Кінах: чоловік - це логіка, а жінка - почуття!

Марина Кінах: чоловік - це логіка, а жінка - почуття!

#Проекти

Ідей дуже багато але на мою думку, що в Україні немає жіночого ток-шоу. Я б зробила ток-шоу про, що говорять та думають жінки, адже ми по різному дивимося на всі життєві ситуації, так чоловіки та жінки мають різні взгляди на життя. У мене дуже багато подруг розумних, професійні у своїй справі: фінансисти, юристи, діячі мистецтва, вони співають, танцюю, і випускають нові проекти, свої фотопроекти. Тобто, це всі люди, які займаються творчістю та їм це цікаво. Ось, наприклад: моя подруга, відкрила сад квітів, який перший в Україні приватний ландшафтний парк. Мені б дуже хотілося, щоб було таке ток-шоу, і щоб ми запрошували жінок.

#Особисте

Я взагалі до жінок ставлюся дуже зворушливо, не тому що я сама жінка, Бог мені дав тільки дочок, у мене немає синів, і я все життя з дівчатками. У моєї мами були одні дочки, мені завжди було цікаво спілкуватися саме з жінками. Мені здається, що вони тонше дивляться на світ, і можуть з будь-якої ситуації знайти завжди позитив вихід. Чоловіки - це логіка, а жінки - це почуття. 

#ГендернаПолітика

Займається цим питанням моя донька, вона юрист, професійний адвокат, ще вона медіатор. Вона читає лекції, викладає в університеті Т.Шевченка, і зайнялася саме медіацію. Це з’ясування до судових рішеннь конфліктів мирним шляхом.  Наприклад: якщо ти своє питання вирішуєш не довівши справу до суду мирним шляхом, ні хто не страждає, не діти, не твоє діло, ти домовляєшся з людиною. Зараз дуже важливо мати вміння домовлятися з людиною в позитивному руслі. Люди цікавляться цим питанням, адже ні кому не хочеться свариться, ходити в суди, шукати адвокатів, краще ж так вирішити питання. Зараз дуже багато розлучаються, на жаль, це проблема. Чомусь у людей пропало почуття відповідальності боргу. Бере медіатор чоловіка і дружину, і вирішують питання.

#ВідПацанкиДоПанянки

Я, коли була заступником директора школи леді на проекті «Від пацанки до панянки», так сталося, що в проекті виявилася дівчина, яка раніше була чоловічої статі. Я голосно сказала: давайте будемо про це говорити, ми покажемо чому так все сталось. І багато хто мене лаяв, писали листи: навіщо ви показуєте такий негатив, це ж трансгендери. Чоловік перетворився в жінку, або жінка в чоловіка. У нас є це явище, і такі люди є у нас, і ми повинні про це знати, подобається нам це чи ні, але ми повинні приймати ситуацію. Ми пристосовуємось до цього життя, люди мого покоління, та у нас немає іншого виходу, ми повинні це приймати. Зараз інший став світ.

#Поради

Безумовно, абсолютно з вами згодна. Я завжди вчу своїх дітей та мам, які до мене приходять і просять допомоги, і завжди їм кажу: ви повинні в будь-якій ситуації підтримати свою дитину, навіть якщо ваша дитина порушила закон, і всі від нього відмовилися, ви повинні сказати: синку або донька, я завжди буду поруч, тому що я твоя мама, і мама повинна залишатися мамою.

Я завжди кажу: залишайтеся мамою, мама - це завжди мама, це почуття, яке повинні нести все життя, завжди бути зі своєю дитиною, ви повинні жити його життям. Багато хто говорить: це неправильно, треба відпускати дітей. Так, звичайно їх треба десь відпускати, але ти завжди повинен тримати в полі зору їх. Ти повинен знати де твоя дитина знаходитися в даний час.

Я завжди знаю де знаходиться мої діти, з ким вони дружать, який вони одяг носять, які вони книжки читають, це дуже важливо для дитини і для матері. І коли буде знайдений баланс в сім’ї. В той же час ти завжди в курсі справи своїх дітей, ось тоді відбувається така ідилія добра, коли мами люблять своїх дітей, і діти люблять своїх матерів.

#Політика

Політика повинна стати жіночим обличчям але в політику йти, у мене не має бажання. Мені цікава благодійність, участь в соціальних проектах, дитячі акції яким в цьому році 20 років. І до того ж у мене чоловік політик, вдома 2 політика не може бути.

Колись я починала свій шлях у журналістиці багато років тому, і потім коли мій чоловік став прем'єр-міністром, я зрозуміла, що це буде неправильно, якщо я буду працювати в цій діяльності, як журналіст. Я можу бути необ'єктивна і перестала займатися журналістикою та почала займатися благодійними, соціальними дитячими проектами, і вважаю, що це правильно. Так що, мені політика в такому сенсі абсолютно не цікава. Безумовно як матері, громадянці України мені цікава політика.

#ЖіночийРух

Я є співзасновник руху «Жінки за майбутнє», це дуже цікавий жіночий рух і об'єднує 140 тис. жінок, а зараз стало ще більше. Жінки лідери, які можуть внести закони, свої поправки, щось нове, цікаве запропонувати і обєднуються багато громадських організацій, це говорить про те що є громадянська позиція у жінок, які можуть впливати на політику, безумовно, як же без жінок.

 

#Війна

Пам'ятаєте, що говорила Маргарет Тетчер «Ви хочете виграти війну - візьміть на переговори жінок». На жаль, у нас до сих пір йде війна і ми всі матері, і розуміємо, як це страшно, мені здається якби жінок взяли на переговори, то ми давно б знайшли вже мирне вирішення цього страшного питання для нашої країни. Ситуація дуже страшна, коли в мирній державі, в такій гарній і великій країні йде війна. Жінки стали боятися народжувати. І на сьогоднішній день у нас в країні становиться менше українців, якщо раніше у нас було 100 народжених та 100 померлих людей, то сьогодні на 100 народжених дітей вмирає 146 осіб, це страшна цифра, яка з кожним роком збільшується.

#Освіта

Це ж страшно, що люди закінчують інститути і не працюють за фахом та не можуть себе влаштувати. У мене є діти, яким по 25 років і по 27 років, які закінчили кращі вузи не тільки нашої країни, а й закінчили Бостонський університет, та закінчили в Англії університети, вони повертаються в Україну, тому що живуть їхні батьки, тут поховані їхні бабусі та дідусі. Вони хочуть принести користь країні, але їм не має де влаштується на роботу. Я дуже хочу дожити до того часу, щоб наші діти залишалися в нашій країні.

#Таланти

Знаєте, я дуже багато їжджу і подорожую по світу, буваю часто в театрах за межами України, і обов'язково в трупі кажуть: так, це ж цей танцюрист з України, співачка з України. Ось у нас є така кількість талановитих дітей. Коли я роблю свої свята, сиджу і плачу, бо я бачу, що це генії грають на фортепіано, скрипки, співають, малюють, і вони їдуть за кордон. Я хочу, щоб вони тут виступали на кращих сценах України, і отримували відповідну заробітну плату. Найголовніше, що в такій державній політиці є ставлення до людей, не тільки таких обдарованих дітей, но і всієї молоді. 

#Держава

Наша країна постраждала під час Чорнобильської катастрофи, і все більше і більше дітей хворіють. Хотілося б написати законопроект про лікування дітей, які зараз хворіють на онкологічні захворювання, на жаль. Ми бачимо дітей, яким потрібно допомогти, і безумовно є такі речі, які закінчуються добре. У нас була чудова дівчинка Настя Пеляєва із Запоріжжя, якій зараз пересадили нирку, і ми збирали їй гроші. Ми робили флеш-моб збирали ці гроші, але ж держава може лікувати таких дітей безкоштовно.Хотілось, щоб була спільна державна політика. До минулого року Україна не платить внески в «Всесвітню організацію охорони здоров'я», і нас звідти виключили. Що варто державі лікувати таку маленьку кількість хворих діток. У нас діти зараз потребують гармонії зростання. Я знаю дітей, яким потрібен гормон росту, як Саші Сметюк маленький хлопчик, якому всього 7 років, якщо він протягом 10 років буде приймати гормон росту, то він буде повноцінною людиною.У нас є діти, з рідкісними захворюваннями, яким потрібно зробити діагностику і їх лікувати. Я знаю за призвищем таких дітей, і знаю хто чого потребує, по мірі можливості ми їм допомагаємо. Ми робимо акція протесту: всі йдуть до адміністрації президента, просимо, щоб такій дитині виділили кошти, і вони виділяють, але це одиниці. Потребують дуже багато допомоги, але виділяється грошей дуже мало. Ось я теж хотіла б такий закон написати.

 

#СистемаДержавногоУправління

Мені дуже незручно про це говорити, але мені здається, що зараз, на жаль, відсутня система державного управління. Люди займаються не підготовлені, немає досвіду та у нас не той кадровий потенціал. Ми завжди чекаємо і віримо, що у нас щось зміниться, тому що я бачу талановиту молодь, ставлення до навчання, життя, у них навіть не змінилися цінності.

 

#ДеньПеремоги

Зараз ставлення дуже багатьох людей до Дня Перемоги скептичне, адже вони ж скасували Велику Вітчизняну Війну. Для моєї сім'ї та друзів є найбільше свято в житті, тому що завдяки дню перемоги і цим людям, які ще залишилися живі ми і живемо. Самий останній рік призвані під час війни 1927-1928 рік, тому що в 1945 році самому молодому учаснику бойових дій на сьогоднішній день 91 рік. Невже не можна цих людей залишити в спокій і не псувати їм душу і серце, а навпаки поклонитись і сказати: дякуємо, що ми живемо, і нас звільнили! Мені їх так шкода, і коли я з ними зустрічаюсь, готова крізь землю провалитися, що я живу і нічого не можу для них зробити. Звичайно, на своєму рівні я роблю все можливе, тому що мій тато помер всього півтора року тому. Він був інвалідом Вітчизняної Війни першої групи та кавалер 8 орденів і 23 медалей, і помер він не від старості в 92 роки, а помер від відносини держави таким як він.. Нашу пам'ять не можна стерти, без минулого - немає майбутнього. Мені дуже шкода тих людей, які минуле хочуть стерти, прийде такий момент, і все їм повернеться.

 

#Релігія

Ми всі до якійсь мірі віруючі люди. Я не можу сказати, що я буду стояти в церкві на колінах, але в душі я вірю. І завжди кажу, що робіть побільше добрих справ, встигайте за життя робити добро і тоді ви будете віруючою людиною.

#Благодійність

Благодійність - це добровільне прийняття рішень про свою допомогу матеріальної, моральної, це повинно бути в серці, якщо воно є в серці, тоді все вийде, а коли це робиться на публіку, рішення свого питання, то хорошого нічого в житті не принесе.

Я завжди, коли роблю 2 рази в році дитячі благодійні акції, це на день «Захисту дітей» 1 червня, і день «Святого Миколая» 19 грудня. Коли наближаються ці свята мені пишуть діти, люди, творчі колективи. У нас виступають діти з Слов'янська та з інших міст. Раніше було більше друзів, які допомагали, а зараз, що змінилося: по-перше, люди стали жити гірше, пропав середній клас, залишилися люди сильно багаті, або бідні, це повинно йти тільки від душі. Наприклад, журналісти, тільки приходять свої друзі на дитячі благодійні акції, і я їм кажу:  покажіть краще ось цих дітей на екранах, на своїх програмах, що вони вміють робити , адже як це важливо для дітей.

Ви не уявляєте, як діти ці радіють, які приїжджають з Харькова, Полтави, Дніпра, Каменська-Подільського, для них це свято, вони приїхали в столицю в гарних костюмах і виступають на столичній сцені, знімаю їх на камеру, беруть інтерв'ю, їх показують, видають подарунки, вони щасливі, для них це свято і подія в житті. Я розумію, що зараз все у нас йде на самоокупність.

#ЯЗаМир

Я готова дітям дати все і ні коли в житті не попрошу в замін, тому що це мій порив душі, хочу подивитися на них, і хочу показати, що ми їх любимо, що ми їх цінуємо, що ми виявляємо такі таланти, та ця дитина «Сонечко», який співає як соловей, я плачу завжди коли співають діти. Я нікого не лаю і не засуджую, це твій особистий вибір і твоє право. Як кажуть: «Світ починається з мене», а я за мир. Ось кожен почне з себе, що зробила, щоб стало добрішим, яке діло ти зробив сьогодні, і тоді все буде по іншому.

Я пишу на своїй сторінці в фейсбуці про дитячі акції, і запрошую всіх бажаючих приєднається та придбати для дітей подарунки, приходьте та підтримуйте.

#НаціональнаІдея

Національна ідея полягає в тому, щоб в нашій країні були щасливі люди похилого віку і діти. І ось коли ми побачимо, що у нас хвора дитина отримує допомогу і його лікують, адже в світі зараз виліковують абсолютно все. Діти в школах радіють, посміхаються, бачать щасливих батьків, які отримують гідну заробітну плату і можуть повести свою дитину в театр, на концерт, відвезти його до моря. І коли у нас перестануть люди похилого віку стояти з простянутой рукою, коли не будуть плакати ветерани, тоді це буде національна ідея, це буде найголовніше. Ось коли будуть щасливі люди похилого віку і діти, то люди нашого середнього покоління, і наша молодь, будуть розуміти, що в нашій країні зроблено все.

 

#Діти

Є такий хлопчик Андрій Шпак, і люди не розуміють, що це діти з особливими потребами. Ярославу Чеклову, яка танцювала з Ахтемом Сеітаблаєвим на візку інвалідному, якій зараз зробили операцію. Вона вже повернулася в Україну, і хоче теж далі жити, це така чудова дівчинка, а я таких дітей знаю дуже багато. Саша Сметюк, якому потрібен гормон росту, і як він виступає. Є також маленькі піаністи, у яких немає піаніна. У мене є діти переселенці, які грають на скрипці та на контрабасі, але у них немає інструментів, ми домовляємося з музичними школами, які дають в оренду музичні інструменти, і діти грають і отримують задоволення. Скільки радості коли вони пишуть у особистому повідомленні: дякуємо! І більше нічого не треба. І через це «Дякую» варто жити, і ти розумієш, що ти не дарма прожив своє життя, і не знаєш, потрапиш ти в рай чи ні, це вирішувати буде Бог, що ти точно правильно зробив у своєму житті.

 

#ЖіночеСерце

Я все пропускаю через своє серце. Мене запросили вперше бути експертом на соціальному проекті, і мені сказали друзі: тільки не пропускай через своє серце, бо ти зійдеш з розуму, їх так буде багато, і тобі їх буде всіх шкода. Їх стало багато, і мені всіх шкода, і по мірі можливості необхідності всім намагаюся допомагати.

 

#Патріот

Так, я корінна Киянка, народилася в Києві, також в Києві народилася вся моя сім'я. Я люблю своє місто, я люблю свою країну. Я коли їду у відрядження і пересікаю кордон, вже сумую за своєю країною. Коли я чую на кордоні: Слава Україні! І кажу у відповідь: Героєм Слава! Тому що воно так і є, це не просто слова, це є насправді, головне відчувати і це у тебе повинно бути в серці і в душі.