В Україні створюють єдину інформаційну систему трансплантації

В Україні створюють єдину інформаційну систему трансплантації
МОЗ через систему Рrozorro оголосило закупівлю послуги зі створення Єдиної державної інформаційної система трансплантації України, інформує прес-служба міністерства.

“На сьогодні найголовнішим завданням МОЗ є закупівля послуг з розробки програмного забезпечення для ЄДІСТ та доступ до міжнародної бази живих донорів кісткового мозку. На ці потреби в бюджеті 2018 року на трансплантацію загалом передбачено понад 28 млн грн: 26 млн 378 тис. на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення та 1,9 млн на придбання доступу до міжнародного реєстру донорів”, – зазначили у МОЗ.

У відомстві підкреслили, що створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ) – це першочергове завдання для запровадження трансплантації в Україні, вона міститиме 9 окремих реєстрів потенційних донорів, відповідно до потреб.

“Це, зокрема, реєстри щодо надання згоди або незгоди на посмертне донорство, згоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи. Буде створено реєстри живих донорів та живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, реципієнтів осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом. А також — реєстри закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та трансплат-координаторів”, – поінформували у МОЗ.

У відомстві наголосили, відсутність єдиного реєстру донорів в Україні – одна з основних перешкод, зокрема, й для розвитку трансплантації кісткового мозку в Україні.

“Поки такий реєстр відсутній, українцям роблять пересадку кісткового мозку від неродинного донора лише за кордоном”, – наголосили у МОЗ.

Реєстр донорів – це комп’ютерна база даних, в якій знаходиться інформація про потенційних донорів і їх HLA-фенотипи. Якщо виникає необхідність у проведенні трансплантації гемопоетичних клітин, то з трансплантаційного центру (клініки, яка проводить трансплантацію) приходить запит із зазначенням HLA-фенотипу пацієнта в організацію, яка відповідає за функціонування реєстру. Використовуючи цю інформацію, в реєстрі проводять пошук донора. Перший в світі реєстр потенційних донорів гемопоетичних клітин з’явився в США.